Британські військові: дайвінг і ПТСР
Я ЗАГУБИВСЯ, АЛЕ ТЕПЕР МЕНІ Є ЗА ЩО ТРИМАТИСЯ — ШЛЯХ КРІСА МІДДЛТОНА ДО INVICTUS GAMES
Під час звичайного патрулювання 19 серпня 2011 року Кріс Міддлтон, солдат Королівської шотландської драгунської гвардії, «виграв у лотерею, в якій ніхто не хоче вигравати».
Я прокинувся того дня з відчуттям, що щось має статися. У животі було жахливе, болісне передчуття. Але я був там, щоб виконувати свою роботу, тому мусив іти. Мабуть, я був п’ятнадцятою людиною, яка пройшла повз саморобний вибуховий пристрій, але коли наступив я — він вибухнув. Хлопці казали, що мене підкинуло метрів на десять-п’ятнадцять.
Решту я пам’ятаю кришталево чітко: черевик уже не був з’єднаний із ногою. Мене витягли з вирви, а я сперечався з товаришем, бо він хотів вколоти морфій, а я страшенно боюся голок. Я намагався накласти собі турнікет, але кістки вислизали з рук. Прилетів вертоліт, хірурги в Кемп-Бастіоні стабілізували мене. Наступного дня я вже був у Бірмінгемі. Через сім днів прокинувся.
Міддлтон побачив біля ліжка матір і сестру, які плакали. Вираз обличчя батька, колишнього військового, підтвердив: усе дуже серйозно. Тоді Кріс думав, що його життя закінчилося.
Мені було двадцять. Мене підірвали, я втратив ноги. Який сенс жити?
Але люди іноді знаходять опору в найнесподіваніших місцях. Під морськими хвилями, серед коралів і риб, Міддлтон не відчував звичної болі.
Коли мені вперше запропонували дайвінг, я подумав: «Зачекайте, мене щойно підірвали, я втратив обидві ноги, а ви хочете взяти мене пірнати? Ви збожеволіли?» Я був у дуже поганому стані й майже не цікавився цим.
Але коли я все ж прийшов, усе змінилося. Я був у воді поруч з іншими людьми й раптом подумав: «Я ж роблю те саме, що й вони». Це змінило моє життя. Я знову був абсолютно вільним.
Моє перше занурення було в Кі-Ларго, Флорида, у березні 2012 року. Коли я занурився, біль припинився. Голова перестала мене мучити, зник фантомний біль у ногах. Коли я вийшов із води, я ледь не плакав.
Кріс став амбасадором Deptherapy, рятувальним дайвером і дайв-професіоналом. Він хотів допомагати іншим військовим і цивільним із фізичними та психологічними травмами.
Без допомоги, яку я отримав після травми, я міг би піти зовсім іншим шляхом. Тепер у мене постійно є чого чекати і до чого прагнути. Немає причин, через які я не можу робити те, що роблять інші. Я не інвалід — я просто поранений. Незалежно від того, наскільки серйозна травма, можна піднятися і долати перешкоди. Життя все одно варте того, щоб його прожити.
ІГРИ НЕСКОРЕНИХ
Invictus Games започаткував принц Гаррі; перші Ігри відбулися в Лондоні 2014 року. На Invictus Games 2016 в Орландо Міддлтон мав змагатися у перегонах на візках, плаванні, веслуванні, тенісі на візках, баскетболі та регбі.
Я хочу перемогти — я лише людина. Але справа не в медалях. Йдеться про те, щоб усі побачили, як люди, що пережили надзвичайно важкі обставини, виходять на старт у кольорах своєї країни. Побачити людину, яка біжить стометрівку на двох протезах лише через кілька місяців після травми, — це сильно.
Кріс говорив, що життя може змінитися за одну мить: одного дня в тебе є ноги, наступного — немає. Але плани існують для того, щоб їх змінювати.
БРИТАНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ, ПТСР І ДАЙВІНГ
У матеріалі також наведено інтерв’ю BBC 2018 року з Крісом Міддлтоном і Гарі Гріном. Гарі вступив до британської армії піхотинцем у 2007 році, служив в Афганістані, пережив щоденні бойові зіткнення та два підриви на СВП. Після війни він осліп на праве око, у 2010 році залишив службу, а 2011 року йому діагностували ПТСР. Він також боровся з алкогольною та наркотичною залежністю.
Кріс: Коли я отримав травму, я не знав, чого очікувати від наступних років. Я не знав, чи є сенс жити, куди йти і що робити. Я не визнавав, що маю ПТСР, два-три роки. Я думав: я солдат, я сильний, я не буду казати людям, що щоночі плачу в ліжку. Я ніколи повністю не позбудуся ПТСР, але навчився ним керувати. Я думаю про дайвінг — про невагомість, відсутність фантомного болю, про те, що тривога й важкі спогади ніби залишаються позаду.
Гарі: Найважче було усвідомити, що начебто невелика фізична травма може означати так багато. Якщо ти знайшов спокій під водою, пам’ять про це відчуття можна переносити й у життя на поверхні, де буває багато темряви.
Кріс: Ти завжди пірнаєш, виходячи зі своїх можливостей. Навіть за паралічу або множинних ампутацій можна шукати способи долати перешкоди.
Оригінальний закордонний матеріал: BBC.